ТЕКСТИ
Нотатки довгого дня
Вірші написані безпосередньо на позиції — без літературної обробки та стилістичних правок. Це особисті свідчення, роздуми й емоції, зафіксовані словами.
Нотатки довгого дня
У цьому розділі зібрані тексти військовослужбовців які публікуються без літературної обробки та стилістичного втручання. Мова, ритм і форма збережені такими, якими були в момент написання. Це особисті свідчення, роздуми й емоції, зафіксовані словами.
Вірші написані на позиціях, в Харківських лісах.
Сидим в окопі з побратимом.
І чуєм шурхіт — сука, миша.
Вона вже згризла весь наш цукор
І починає жерти хавку.
Бігом схопивши рештки їжі,
Підняв мішки із сухпаями.
Я бачу ту довольну пику —
Галєту, падла, догризає.
Мій побратим хватає зброю,
А я кажу: «Ти з глузду з’їхав?»
Він досила патрон в патроннік
І почина стрілять в ту мишу.
Дзвін дикий, гільзи всюди,
Мішок в дірках, все розтеклося.
Жива та миша, злий мій корєш —
Сидим без їжі два б#я лося.
————
Автор: “Фома”
Хто не знає, як ссати в бутилку, той ніколи не був на війні.
Коли не миєшся декілька тижнів і весь в якомусь лайні.
Вологі серветки — твій душ повсякденний, і зброя постійно в руках.
Звук дронів пронизує все твоє тіло, в думках лише тільки страх.
Не їсти, не пити, а тільки чекати, колись «глово» впаде.
Воно прилетить, нам сказали в радєйку, якщо той «вампір» донесе.
А потім побігати, знайти ту посилку, втамувати спрагу свою,
Нагріти тушонку, скурити цигарку і думать, що ти вже в раю.
І ось настає момент той бажаний — виходить на вас КСП.
20 коротких — і буде заміна, тому збиратися вже.
Схопивши ту зброю, накинувши бронік, думками з коханою ти.
Залишилось тільки зібратися з силами й 15 км ті пройти.
Нарешті та мить — обіймаєш кохану і падаєш в теплу кровать.
Заплющуєш очі, поринаєш у сон — на все інше тобі вже насрать.
Але раптом радєйка починає пи#діть — прокидаєшся ти, як в бреду.
Ти знову в окопі, в руках в тебе зброя, і ти знову в якомусь аду.
Десь за Липцями
06.08.2025
————
Автор: “Фома”